<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>олімпіадна математика</title>
		<link>http://shahist.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Sat, 06 Jan 2018 14:40:18 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://shahist.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>З 2018 року тести ЗНО друкуватимуть також шрифтом Брайля</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Апробація відбудеться під час додаткової сесії з української мови і літератури, математики, історії України.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/22925888.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/s22925888.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Особи з порушеннями зору мають можливість у 2018 році пройти&amp;nbsp;&lt;strong&gt;&lt;a href=&quot;https://dt.ua/UKRAINE/vstanovlyuvati-dlya-abituriyentiv-prohidniy-bar-yer-u-150-baliv-za-zno-rizikovano-ekspert-255021_.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;ЗНО&lt;/a&gt;&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;з використанням завдань, надрукованих шрифтом Брайля, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Відповідно до&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/nakaz_1626_13.12.17.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;наказу&lt;/a&gt;&amp;nbsp;Міністерства освіти і науки Укра...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Апробація відбудеться під час додаткової сесії з української мови і літератури, математики, історії України.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/22925888.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/s22925888.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Особи з порушеннями зору мають можливість у 2018 році пройти&amp;nbsp;&lt;strong&gt;&lt;a href=&quot;https://dt.ua/UKRAINE/vstanovlyuvati-dlya-abituriyentiv-prohidniy-bar-yer-u-150-baliv-za-zno-rizikovano-ekspert-255021_.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;ЗНО&lt;/a&gt;&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;з використанням завдань, надрукованих шрифтом Брайля, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Відповідно до&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/nakaz_1626_13.12.17.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;наказу&lt;/a&gt;&amp;nbsp;Міністерства освіти і науки України, у 2018 році пройде апробація технології проведення ЗНО для осіб з порушеннями зору, які використовують у процесі навчання рельєфно-крапковий шрифт &amp;ndash; шрифт Брайля. Апробація відбудеться під час додаткової сесії з української мови і літератури, математики, історії України.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Реєстрація осіб для участі в апробації відбуватиметься з 6 лютого по 19 березня за стандартною процедурою. Учасники апробаційного тестування отримають результати ЗНО за шкалою 100&amp;ndash;200 балів і зможуть використати їх під час вступу до закладів вищої освіти. Як оцінка за державну підсумкову атестацію за шкалою 1&amp;ndash;12 балів результати апробаційного тестування не зараховуватимуться.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Я повідомлялося, під час вступної кампанії в 2018 році абітурієнти зможуть подати максимум 7 заяв у чотири вищих навчальних заклади на підставі&amp;nbsp;&lt;strong&gt;&lt;a href=&quot;https://dt.ua/UKRAINE/vstanovlyuvati-dlya-abituriyentiv-prohidniy-bar-yer-u-150-baliv-za-zno-rizikovano-ekspert-255021_.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання&lt;/a&gt;&lt;/strong&gt;. Згідно з постановою Міністерства освіти і науки України, подання заяв до ВНЗ у 2018 році буде проходити з 12 по 26 липня.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: right;&quot;&gt;&lt;em&gt;За матеріалами сайту&amp;nbsp;dt.ua&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/z_2018_roku_testi_zno_drukuvatimut_takozh_shriftom_brajlja/2018-01-06-30</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/z_2018_roku_testi_zno_drukuvatimut_takozh_shriftom_brajlja/2018-01-06-30</guid>
			<pubDate>Sat, 06 Jan 2018 14:40:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Українка стала лауреатом однієї з найпрестижніших премій у світі в області математики</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Конкурсний комітет відзначив заслугу Марини Вазівської у вирішенні задачі по упаковці куль в восьмивимірному просторі.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/47386987.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/s47386987.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Математик&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;https://dt.ua/TECHNOLOGIES/ukrayinskiy-matematik-stala-laureatom-prestizhnoyi-premiyi-salema-231303_.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;strong&gt;Марина В&apos;язовська&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&amp;nbsp;зі Швейцарського федерального технологічного інституту (Лозанна) була обрана в якості лауреата премії SASTRA Ramanujan 2017 року. Це одна з найпрестижніших у світі відзнак для молодих вчених-математиків.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Премія SASTRA Ramanujan була заснована в 2005 році і щороку на честь індійського вченого-математика Шрініваса Раману...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Конкурсний комітет відзначив заслугу Марини Вазівської у вирішенні задачі по упаковці куль в восьмивимірному просторі.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/47386987.jpg&quot; class=&quot;ulightbox&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua/_nw/0/s47386987.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Математик&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;https://dt.ua/TECHNOLOGIES/ukrayinskiy-matematik-stala-laureatom-prestizhnoyi-premiyi-salema-231303_.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;strong&gt;Марина В&apos;язовська&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&amp;nbsp;зі Швейцарського федерального технологічного інституту (Лозанна) була обрана в якості лауреата премії SASTRA Ramanujan 2017 року. Це одна з найпрестижніших у світі відзнак для молодих вчених-математиків.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Премія SASTRA Ramanujan була заснована в 2005 році і щороку на честь індійського вченого-математика Шрініваса Рамануджана.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Конкурсний комітет відзначив заслугу В&apos;язовської в отриманні вирішення однієї з найскладніших задач математичної науки &amp;ndash; упаковки куль в восьмивимірному просторі.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Премію вручать 21-22 грудня 2017 року на Міжнародній конференції з теорії чисел в Університеті SASTRA в Кумбаконаме, рідному місті математика Рамануджана в Індії, пише індійське видання&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://www.newindianexpress.com/states/tamil-nadu/2017/sep/27/swiss-professor-to-get-2017-sastra-ramanujan-prize-1663262.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;The New Indian Express.&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: right;&quot;&gt;&lt;em&gt;За матеріалами сайту&amp;nbsp;dt.ua&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/ukrajinka_stala_laureatom_odnieji_z_najprestizhnishikh_premij_u_sviti_v_oblasti_matematiki/2017-10-15-29</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/ukrajinka_stala_laureatom_odnieji_z_najprestizhnishikh_premij_u_sviti_v_oblasti_matematiki/2017-10-15-29</guid>
			<pubDate>Sun, 15 Oct 2017 14:34:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Інваріанти</title>
			<description>&lt;iframe src=&apos;https://onedrive.live.com/embed?cid=77BCF35E244C471B&amp;resid=77BCF35E244C471B%21105&amp;authkey=AAoAR6rqTIS1rlw&amp;em=2&amp;wdStartOn=1&amp;wdEmbedCode=1&apos; width=&apos;600px&apos; height=&apos;400px&apos; frameborder=&apos;0&apos;&gt;Це вбудований файл &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com&apos;&gt;Microsoft Office&lt;/a&gt; (документ) під керуванням веб-застосунку &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com/webapps&apos;&gt;Office Online&lt;/a&gt;.&lt;/iframe&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;iframe src=&apos;https://onedrive.live.com/embed?cid=77BCF35E244C471B&amp;resid=77BCF35E244C471B%21105&amp;authkey=AAoAR6rqTIS1rlw&amp;em=2&amp;wdStartOn=1&amp;wdEmbedCode=1&apos; width=&apos;600px&apos; height=&apos;400px&apos; frameborder=&apos;0&apos;&gt;Це вбудований файл &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com&apos;&gt;Microsoft Office&lt;/a&gt; (документ) під керуванням веб-застосунку &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com/webapps&apos;&gt;Office Online&lt;/a&gt;.&lt;/iframe&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/invarianti/2017-10-14-28</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/invarianti/2017-10-14-28</guid>
			<pubDate>Sat, 14 Oct 2017 14:02:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Парність</title>
			<description>&lt;iframe src=&apos;https://onedrive.live.com/embed?cid=77BCF35E244C471B&amp;resid=77BCF35E244C471B%21104&amp;authkey=AGhe8X15OFd-AI8&amp;em=2&amp;wdStartOn=1&apos; width=&apos;476px&apos; height=&apos;288px&apos; frameborder=&apos;0&apos;&gt;Це вбудований файл &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com&apos;&gt;Microsoft Office&lt;/a&gt; (документ) під керуванням веб-застосунку &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com/webapps&apos;&gt;Office Online&lt;/a&gt;.&lt;/iframe&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;iframe src=&apos;https://onedrive.live.com/embed?cid=77BCF35E244C471B&amp;resid=77BCF35E244C471B%21104&amp;authkey=AGhe8X15OFd-AI8&amp;em=2&amp;wdStartOn=1&apos; width=&apos;476px&apos; height=&apos;288px&apos; frameborder=&apos;0&apos;&gt;Це вбудований файл &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com&apos;&gt;Microsoft Office&lt;/a&gt; (документ) під керуванням веб-застосунку &lt;a target=&apos;_blank&apos; href=&apos;https://office.com/webapps&apos;&gt;Office Online&lt;/a&gt;.&lt;/iframe&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/parnist/2017-09-20-27</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/parnist/2017-09-20-27</guid>
			<pubDate>Wed, 20 Sep 2017 13:01:09 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Школярка з України перемогла на Європейській олімпіаді з математики</title>
			<description>&lt;h2 style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У рейтингу серед держав Україна посіла друге місце, випередивши Росію.&lt;/h2&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Учениця харківської гімназії №45 Ольга Шевченко здобула перемогу на Європейській олімпіаді з математики в Цюріху. Про це повідомляється на офіційній сторінці конкурсу у Facebook.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Українка розділила перше місце з представницею команди-гостя - Ци Ци зі США. Обидві дівчинки набрали по 42 бали. Вони випередили інших володарок золотих медалей конкурсу з Великобританії, Сербії, Угорщини, Франції, Боснії і Герцеговини, Саудівської Аравії, Казахстану і Росії.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У рейтингу серед держав Україна посіла друге місце, поступившись США, але випередивши на один бал Росію.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Ще одна харківська школярка, учениця фізико-математичного ліцею №27 Аліна Гарбузова, набрала 37 балів й увійшла в першу сімку рейтингу.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: right;&quot;&gt;&lt;em&gt;За матеріал...</description>
			<content:encoded>&lt;h2 style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У рейтингу серед держав Україна посіла друге місце, випередивши Росію.&lt;/h2&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Учениця харківської гімназії №45 Ольга Шевченко здобула перемогу на Європейській олімпіаді з математики в Цюріху. Про це повідомляється на офіційній сторінці конкурсу у Facebook.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Українка розділила перше місце з представницею команди-гостя - Ци Ци зі США. Обидві дівчинки набрали по 42 бали. Вони випередили інших володарок золотих медалей конкурсу з Великобританії, Сербії, Угорщини, Франції, Боснії і Герцеговини, Саудівської Аравії, Казахстану і Росії.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У рейтингу серед держав Україна посіла друге місце, поступившись США, але випередивши на один бал Росію.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Ще одна харківська школярка, учениця фізико-математичного ліцею №27 Аліна Гарбузова, набрала 37 балів й увійшла в першу сімку рейтингу.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: right;&quot;&gt;&lt;em&gt;За матеріалами сайту&amp;nbsp;korrespondent.net&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/shkoljarka_z_ukrajini_peremogla_na_evropejskij_olimpiadi_z_matematiki/2017-04-19-26</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/shkoljarka_z_ukrajini_peremogla_na_evropejskij_olimpiadi_z_matematiki/2017-04-19-26</guid>
			<pubDate>Wed, 19 Apr 2017 12:47:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У школах майбутнього не вивчатимуть математику</title>
			<description>&lt;header&gt;
&lt;h2&gt;&lt;img alt=&quot;У школах майбутнього не вивчатимуть математику – Новини – Експериментальна школа «Світ Молоді»&quot; src=&quot;http://www.svit-molodi-kiev.svitmolodi.com.ua/data/news/00/00/00/17/66/origin/8bd1d6c983ab66536a62539585a855ee.jpg&quot; title=&quot;У школах майбутнього не вивчатимуть математику – Новини – Експериментальна школа «Світ Молоді»&quot; /&gt;&lt;/h2&gt;
&lt;/header&gt;

&lt;section&gt;
&lt;p&gt;На зміну стандартному курсові математики, заснованому на зростанні складності обчислень, має прийти курс програмування, заснований на зростанні складності концепцій. Обчисленнями нехай займається комп&apos;ютер.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
У цьому переконаний&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Конрад Вольфрам&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;(Conrad Wolfram) - британський технолог і підприємець, відомий своєю діяльністю в області інформаційних технологій. Про концепцію викладання математики Вольфрама можна дізнатися з його&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;javascript:void(0)&quot; urlhash=&quot;Y29tcHV0ZXJiYXNlZG1hdGgub3Jn&quot;&gt;сайту&lt;/a&gt;. Ця програма фактично&amp;nbsp;&lt;strong&gt;заміняє стандартний курс математики,...</description>
			<content:encoded>&lt;header&gt;
&lt;h2&gt;&lt;img alt=&quot;У школах майбутнього не вивчатимуть математику – Новини – Експериментальна школа «Світ Молоді»&quot; src=&quot;http://www.svit-molodi-kiev.svitmolodi.com.ua/data/news/00/00/00/17/66/origin/8bd1d6c983ab66536a62539585a855ee.jpg&quot; title=&quot;У школах майбутнього не вивчатимуть математику – Новини – Експериментальна школа «Світ Молоді»&quot; /&gt;&lt;/h2&gt;
&lt;/header&gt;

&lt;section&gt;
&lt;p&gt;На зміну стандартному курсові математики, заснованому на зростанні складності обчислень, має прийти курс програмування, заснований на зростанні складності концепцій. Обчисленнями нехай займається комп&apos;ютер.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
У цьому переконаний&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Конрад Вольфрам&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;(Conrad Wolfram) - британський технолог і підприємець, відомий своєю діяльністю в області інформаційних технологій. Про концепцію викладання математики Вольфрама можна дізнатися з його&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;javascript:void(0)&quot; urlhash=&quot;Y29tcHV0ZXJiYXNlZG1hdGgub3Jn&quot;&gt;сайту&lt;/a&gt;. Ця програма фактично&amp;nbsp;&lt;strong&gt;заміняє стандартний курс математики, заснований на зростанні складності обчислень, на курс програмування, заснований на зростанні складності концепцій&lt;/strong&gt;. Обчисленнями займається комп&apos;ютер.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;На перший погляд з математикою все нормально, - говорить К.Вольфрам. - Більше того, те, наскільки добре ви вивчаєте математику, найкраще прогнозує рівень ваших майбутніх доходів. США, наприклад, пропонують пільги в отриманні візи для іноземців, які мають хорошу підготовку з математики.&lt;br /&gt;
Однак більшість учнів не люблять математику, не розуміють її зв&apos;язку з їхнім життям і погано здають іспити, хоча запитання стають легшими.&lt;br /&gt;
На жаль, математика, як її викладають зараз, за 20 років взагалі не буде першорядним шкільним предметом. Вона або не встоїть перед примусовим поглинанням, або залишиться без діла.&lt;br /&gt;
Насправді &amp;laquo;математика&amp;raquo; - це неправильне слово для того, чого навчають у школі. Учні швидше вчаться робити обчислення. Це застаріле вміння, оскільки майже всі обчислення в наші дні роблять комп&apos;ютери. Обчислення вже не є тією сферою, в якій більшості учнів потрібно зосереджувати свою енергію. Ми давно не оцінюємо селянина за його вмінням копати лопатою, і нам доведеться розлучитися з докорами в незнанні напам&amp;lsquo;ять таблиці множення.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;strong&gt;Ми готуємо людські копії обчислювальних машин&lt;/strong&gt;. А в 21 столітті це вже архаїка: роками вивчати квадратні рівняння і ділення в стовпчик.&lt;br /&gt;
&lt;strong&gt;Математика створена для вирішення складних проблем, а не тільки для обчислень.&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;Спочатку треба вміти поставити завдання в математичних термінах, потім розробити алгоритм, і тільки потім обчислювати.&lt;br /&gt;
Тому Британія, Австралія, Японія терміново ввели програмування в свою шкільну програму з початкових класів, адже складання кодів дає навички побудови алгоритмів. Вони зрозуміли, що та країна, яка поставиться до цього серйозніше, через 20 років буде попереду&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Першою країною світу, яка погодилася впровадити в середніх школах експериментальну програму навчання Конрада Вольфрама, стала Естонія. У 2013 році Міністерство освіти Естонії підписало угоду на впровадження в 30 середніх школах нової навчальної програми. Це повністю оновлена, змінена програма навчання математиці, від початку й до кінця побудована на застосуванні комп&apos;ютерних технологій. Цей освітній експеримент у разі успіху може бути розширений і на інші навчальні заклади.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;laquo;У реальному світі чимало людей виконують розрахунки і моделювання. Насправді, це дуже популярно. Але в освіті все виглядає інакше - безликі завдання, безліч обчислень, здебільшого вручну. Багато речей виглядають зовсім не складно в реальному світі, поки вас не змушують їх вчити. Мені б хотілося побачити повністю оновлену, змінену програму навчання математиці, від початку до кінця побудовану на комп&apos;ютерних технологіях, які оточують нас сьогодні всюди&amp;raquo;, - закликає Конрад Вольфрам.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: right;&quot;&gt;Зс матеріалами сайту http://www.svit-molodi-kiev.svitmolodi.com.ua/&lt;/p&gt;
&lt;/section&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/u_shkolakh_majbutnogo_ne_vivchatimut_matematiku/2017-02-08-25</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/u_shkolakh_majbutnogo_ne_vivchatimut_matematiku/2017-02-08-25</guid>
			<pubDate>Wed, 08 Feb 2017 18:54:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Українському математику присуджено «Премію Салема 2016»</title>
			<description>&lt;div class=&quot;img&quot; style=&quot;float: left; margin: 5px 15px 15px 0px; max-width: 100%; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;Українському математику присуджено «Премію Салема 2016»&quot; src=&quot;http://mon.gov.ua/assets/components/phpthumbof/cache/2297f268d3be4426c1526ea877532f25facec7ac.9cc9b7bf3438cab9d2b18d210cc1e81a11800.jpg&quot; style=&quot;max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px;&quot; /&gt;&lt;/div&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; text-align: justify; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;Українська вчена Марина В&amp;rsquo;язовська отримала &amp;laquo;Премію Салема 2016&amp;raquo; &amp;ndash; &amp;nbsp;математичну премію, яку щороку присуджують молодому математику за видатні результати досліджень в сфері наукових інтересів Рафаеля Салема, нас...</description>
			<content:encoded>&lt;div class=&quot;img&quot; style=&quot;float: left; margin: 5px 15px 15px 0px; max-width: 100%; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;Українському математику присуджено «Премію Салема 2016»&quot; src=&quot;http://mon.gov.ua/assets/components/phpthumbof/cache/2297f268d3be4426c1526ea877532f25facec7ac.9cc9b7bf3438cab9d2b18d210cc1e81a11800.jpg&quot; style=&quot;max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px;&quot; /&gt;&lt;/div&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; text-align: justify; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;Українська вчена Марина В&amp;rsquo;язовська отримала &amp;laquo;Премію Салема 2016&amp;raquo; &amp;ndash; &amp;nbsp;математичну премію, яку щороку присуджують молодому математику за видатні результати досліджень в сфері наукових інтересів Рафаеля Салема, насамперед у теорії рядів Фур&apos;є. Ця премія є надзвичайно престижною,&amp;nbsp;аналог Нобелівської, але для математиків.&amp;nbsp;Вищою є лише премія Філдса.&lt;/p&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; text-align: justify; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;Комісія присудила премію Марині В&amp;rsquo;язовській за її відкриття світового рівня &amp;ndash; щодо найщільнішого пакування куль у 8 та 24-вимірних просторах з використанням методів модулярних форм.&lt;/p&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; text-align: justify; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;Нагадаємо, що 2016-го математик розв&apos;язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали кілька століть: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, &amp;mdash; в 24-вимірному. Інакше кажучи, науковець знайшла вирішення пакування куль в евклідовому просторі. Раніше задачу пакування куль було розв&apos;язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.&lt;/p&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; text-align: justify; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;Марина В&amp;rsquo;язовська закінчила Київський природничо-науковий ліцеї № 145 та механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2010-го захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України на тему &amp;laquo;Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері&amp;raquo;, а 2013 року здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті, захистивши дисертацію &amp;laquo;Модулярні функції та особливі цикли&amp;raquo;.&lt;/p&gt;

&lt;p class=&quot;justifyfull&quot; style=&quot;margin: 0px 0px 10px; color: rgb(83, 83, 83); font-family: &apos;Open Sans&apos;, &apos;Helvetica Neue&apos;, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 19px; text-align: right; background-color: rgb(245, 245, 245);&quot;&gt;&lt;em&gt;За матеріалами сайту&amp;nbsp;http://mon.gov.ua&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/ukrajinskomu_matematiku_prisudzheno_premiju_salema_2016/2017-01-29-24</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/ukrajinskomu_matematiku_prisudzheno_premiju_salema_2016/2017-01-29-24</guid>
			<pubDate>Sun, 29 Jan 2017 08:50:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Теорія графів (підрахунок кількості ребер)</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;510&quot; marginheight=&quot;0&quot; marginwidth=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua//www.slideshare.net/slideshow/embed_code/67883196&quot; style=&quot;border:1px solid #CCC; border-width:1px; margin-bottom:5px; max-width: 100%;&quot; width=&quot;100%&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;510&quot; marginheight=&quot;0&quot; marginwidth=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua//www.slideshare.net/slideshow/embed_code/67883196&quot; style=&quot;border:1px solid #CCC; border-width:1px; margin-bottom:5px; max-width: 100%;&quot; width=&quot;100%&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/teorija_grafiv_pidrakhunok_kilkosti_reber/2016-10-30-23</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/teorija_grafiv_pidrakhunok_kilkosti_reber/2016-10-30-23</guid>
			<pubDate>Sun, 30 Oct 2016 18:41:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Полимино</title>
			<description>Полимино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В этой статье мы будем рассматривать полимино – фигуры, составленные из одноклеточных квадратов так, что каждый квадрат примыкает хотя бы к одному соседнему, имеющему с ним общую сторону. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Задачи с полимино очень характерны для комбинаторной геометрии – раздела математики, занимающегося вопросами взаимного расположения и комбинирования геометрических фигур. Это очень красивая, но еще почти не разработанная ветвь математики, поскольку общих методов в ней, по-видимому, очень мало, а известные ныне методы настолько примитивны, что не поддаются усовершенствованию. Многие встречающиеся в практике важные инженерные задачи – в первую очередь те, которые связаны в том или ином смысле с оптимальным расположением фигур заданной формы, – по существу относятся к комбинаторной геометрии. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В последующих комбинаторных задачах предполагается, что полимино можно вращать (то есть поворачивать на 90, 180 или 270) и зеркально отражать (переворачивать), не меня...</description>
			<content:encoded>Полимино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В этой статье мы будем рассматривать полимино – фигуры, составленные из одноклеточных квадратов так, что каждый квадрат примыкает хотя бы к одному соседнему, имеющему с ним общую сторону. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Задачи с полимино очень характерны для комбинаторной геометрии – раздела математики, занимающегося вопросами взаимного расположения и комбинирования геометрических фигур. Это очень красивая, но еще почти не разработанная ветвь математики, поскольку общих методов в ней, по-видимому, очень мало, а известные ныне методы настолько примитивны, что не поддаются усовершенствованию. Многие встречающиеся в практике важные инженерные задачи – в первую очередь те, которые связаны в том или ином смысле с оптимальным расположением фигур заданной формы, – по существу относятся к комбинаторной геометрии. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В последующих комбинаторных задачах предполагается, что полимино можно вращать (то есть поворачивать на 90, 180 или 270) и зеркально отражать (переворачивать), не меняя формы самих фигур. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Домино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 1 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Домино состоит из двух квадратов и может иметь лишь одну форму – форму прямоугольника размером 1×2 (см. рис. 1). Первая связанная с домино задача, вероятно, многим знакома: даны шахматная доска, из которой вырезана пара противоположных угловых клеток, и коробка домино, каждое из которых покрывает ровно две клетки шахматной доски (см. рис. 2). Возможно ли целиком покрыть доску с помощью 31 кости домино (без свободных клеток и наложений)? Ответ на этот вопрос гласит: «НЕТ» и имеет замечательное доказательство. Шахматная доска содержит 64 чередующиеся клетки белой и черной раскраски (имеется в виду обычная шахматная раскраска доски). Каждая положенная на такую доску и покрывающая две соседние клетки кость домино покроет одно белое и одно черное поле, а n костей домино – n белых и n черных полей, т.е. поровну и тех и других. Но изображенная на рисунке шахматная доска содержит больше черных клеток, чем белых, и потому ее нельзя покрыть костями домино. Этот результат есть типичная теорема комбинаторной геометрии. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 2 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тримино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 3 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тримино (или триомино) — полимино третьего порядка, то есть многоугольник, полученный путём объединения трёх равных квадратов, соединённых сторонами. Если повороты и зеркальные отражения не считать различными формами, то существует только две «свободных» формы тримино (см. рис.3): прямое (I-образное) и угловое (L-образное). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тетрамино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 4 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; С тетрамино связано множество задач на составление из них разных фигур. Доказано, что сложить какой-либо прямоугольник из полного набора тетрамино невозможно. Доказательство использует раскраску в шахматном порядке. Все тетрамино, кроме Т-образного, содержат 2 чёрные и 2 белые клетки, а Т-образное тетрамино — 3 клетки одного цвета и 1 клетку другого. Поэтому любая фигура из полного набора тетрамино (см. рис.4) будет содержать клеток одного цвета на две больше, чем другого. Но любой прямоугольник, с чётным количеством клеток, содержит равное число чёрных и белых клеток. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пентамино &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 5 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Полимино, покрывающее пять клеток шахматной доски, называются пентамино. Существует 12 видов пентамино, которые можно обозначить прописными латинскими буквами, как указано на рисунке (см. рис. 5). В качестве приема, позволяющего легко запомнить эти наименования, укажем, что соответствующие буквы составляют конец латинского алфавита (TUVWXYZ) и входят в имя FiLiPiNo. Поскольку всего имеется 12 разных пентамино и каждая из этих фигур покрывает пять клеток, то вместе они покрывают 60 клеток. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Самая распространённая задача о пентамино — сложить из всех фигурок, без перекрытий и зазоров, прямоугольник. Поскольку каждая из 12 фигур включает в себя 5 квадратов, то прямоугольник должен быть площадью 60 единичных квадратов. Возможны прямоугольники 6×10, 5×12, 4×15 и 3×20 (см. рис. 6). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 6 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Для случая 6×10 эту задачу впервые решил в 1965 году Джон Флетчер. Существует ровно 2339 различных укладок пентамино в прямоугольник 6×10, не считая поворотов и отражений целого прямоугольника, но считая повороты и отражения его частей (иногда внутри прямоугольника образуется симметричная комбинация фигур, поворачивая которую можно получить дополнительные решения). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Для прямоугольника 5×12 существует 1010 решений, 4×15 — 368 решений, 3×20 — всего 2 решения (отличающихся вышеописанным поворотом). В частности, существует 16 способов сложить два прямоугольника 5×6, из которых можно составить как прямоугольник 6×10, так и 5×12. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Еще одна интересная задача о пентамино - задача об утроении фигур пентамино (см. рис. 7). Эта задача была предложена профессором Калифорнийского университета Р.М.Робинсоном. Выбрав одну из 12 фигур пентамино, необходимо построить из каких-либо 9 из 11 оставшихся пентамино фигуру, подобную выбранной, но в 3 раза бо́льшей длины и ширины. Решение существует для любого из 12 пентамино, причём не единственное (от 15 решений для Х до 497 для Р). Существует вариант этой задачи, в котором для построения утроенной фигуры разрешается использовать также и саму исходную фигуру. В этом случае число решений от 20 для Х до 9144 для Р-пентамино. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рис. 7 &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Комментарии к презентации «Пентамино» &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В этой работе я предлагаю несколько заданий с использованием фигур пентамино, которые можно использовать и для самых первых занятий с этой головоломкой, и для более подготовленных ребят. Они подойдут и для начальной школы, и для учащихся 5-7 классов (в зависимости от уровня обучающихся). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Для работы нам потребуется комплект, состоящий из двенадцати деталей пентамино. Его очень легко сделать самим на уроке или дома. На листе в клетку нужно нарисовать фигуры так, чтобы каждая состояла из пяти квадратов со стороной 1см. Затем следует приклеить лист в клетку на картон и вырезать по контуру получившиеся фигурки. При желании их можно раскрасить цветными карандашами или фломастерами. Пентамино готово. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Начинается презентация с самых простых заданий. Нужно из всех двенадцати фигурок пентамино отложить только те, из которых собирается данная картинка. Фигурки в презентации появляются по щелчку по одной, чтобы было удобно их находить. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; На следующем слайде представлена картинка, которую нужно собрать. А на третьем слайде предложен вариант ответа. Таких задач в презентации четыре, но их количество всегда можно увеличить по мере необходимости. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Начиная с пятой задачи, учащиеся сами должны выбрать фигурки, которые будут использованы для данной картинки. В задаче №5 для «собачки» потребуются три фигурки пентамино. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В задаче №6 ребята должны не только собрать данные картинки, но и попытаться объяснить, почему может быть представлено только единственное решение этих задач. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В задачах №7 и №8 решений может быть несколько, и можно устроить соревнования «кто первый найдет все возможные решения этих задач». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Начиная с задачи №9, решений становится гораздо больше. Найти все решения на уроке не получится. Эти задачи можно предложить как вариант домашнего задания или предложить найти решения, разбив класс на группы. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В задачах №13 и №14 при решении используются все двенадцать фигур пентамино. Это уже достаточно сложные задания. С ними могут справиться не все учащиеся 5-6 классов. Поэтому те ребята, которые нашли решения этих задач, должны быть поощрены. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Очень интересный результат можно получить, предложив ребятам самим придумать различные картинки, составленные из фигур пентамино. Если это начальные классы, то нужно оговорить, что можно использовать не все фигуры сразу. В более старших классах учащиеся могут использовать весь комплект. Здесь следует напомнить, что каждая фигурка встречается ровно однажды и нельзя использовать какие-то детали более одного раза. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; И вообще, очень трудно охватить такой огромный материал в одной презентации. Я предложила только малую толику того, что может быть придумано из пентамино. Творите, и результат превзойдет все ваши самые смелые ожидания. Ваши дети очень талантливы, и нужно только направить их мысль в нужную сторону. А там…</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/polimino/2016-05-18-22</link>
			<dc:creator>kruty_school4379</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/polimino/2016-05-18-22</guid>
			<pubDate>Wed, 18 May 2016 11:34:09 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Цікава математика для дітей. Урок 37</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;360&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua//www.youtube.com/embed/ufteB90dz1A&quot; width=&quot;640&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;360&quot; src=&quot;https://shahist.at.ua//www.youtube.com/embed/ufteB90dz1A&quot; width=&quot;640&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://shahist.at.ua/news/cikava_matematika_dlja_ditej_urok_37/2016-01-26-21</link>
			<dc:creator>shahist</dc:creator>
			<guid>https://shahist.at.ua/news/cikava_matematika_dlja_ditej_urok_37/2016-01-26-21</guid>
			<pubDate>Tue, 26 Jan 2016 20:16:24 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>